Арт-терапія

Сучасне життя щодня приносить безліч негативних емоцій. Накопичені за довгий період часу, та й до того ж не маючи виходу, вони можуть стати причиною стресу.

Малюють всі

Лікування депресій і неврозів з допомогою мистецтва давно використовується в медичній практиці. Так звана арт-терапія включає в себе кілька різних технік - малюнок, живопис і графіку. Займаючись ними, можна позбутися небажаних емоцій, вивільнити внутрішні переживання, виплеснути агресію, творчо розкритися і зміцнити своє психологічне здоров'я.

Арт-терапія не вимагає особливих навичок - у ній використовується техніка спонтанного малюнка. З її допомогою людина здатна усвідомити свої переживання, навчитися довіряти собі і давати повну свободу своїм діям.

Стрес - на папір

Заняття з арт-терапії проходять індивідуально або в групах. Проводить їх професійний психолог, який допомагає пацієнтам висловити свої емоції на папері. Зазвичай психолог сам пропонує тему малюнка і разом з клієнтом визначає, за допомогою якої техніки він буде виконаний. Надалі їм надається повна свобода дій. Коли малюнок готовий, психолог детально аналізує його, і обговорює з автором.

СЕКРЕТ ІПОТЕРАПІЇ

Мабуть, хворіючи, кожен мріє, щоб лікування було приємним. Іпотерапія - саме той випадок, коли бажане здійснюється. Як ви вважаєте, чи здогадається ваша дитина, сидячи верхи на коні, що займається лікувальною фізкультурою? Хоча насправді так і є.

Позитивний вплив на людину верхової їзди відомий здавна. Ще античний лікар Гіппократ стверджував, що поранені та хворі одужують швидше, якщо їздять на коні. У сучасній Європі іпотерапію почали активно практикувати в 70-х роках минулого століття. Поштовхом стала історія знаменитої Ліз Хартел, що займалася кінним спортом, поки не захворіла поліомієлітом. Жінка була прикута до інвалідного візка і навіть не сподівалася, що колись знову візьме участь у змаганнях. Періодично вона просто їздила верхи, спілкувалася з конями. Через декілька місяців спортсменка вже змогла вільно рухатися, чим дуже здивувала лікарів. Навіть більше: Ліз Хартел поїхала на Олімпіаду, де завоювала срібну медаль. Іпотерапія стала відомою у світі завдяки прес-секретареві екс-президента США Рональда Рейгана. Джеймс Бреді був поранений під час замаху на життя Р.Рейгана. Паралізований Дж.Бреді звернувся до іпотерапії, і результат знову всіх подивував - він почав ходити. Після цього їзда верхи була визнана медиками. Центри іпотерапії засновувалися по всьому світу. Так, наприклад, в США сьогодні працює майже 1000 груп, у Великій Британії - 700, у Польщі - 60, в Україні ж існує 4 центри, де практикують іпотерапію. 

Як стверджують лікарі, під час їзди верхи працюють всі основні групи м'язів, що так необхідно для хворих на ДЦП. Це відбувається на рефлекторному рівні, адже, сидячи на коні, людина інстинктивно намагається зберегти рівновагу і тим самим спонукає свою рухову систему до роботи. Крім того, температура тіла коня на 1-1,5 градусів вища за температуру людини, що робить з тварини справжнього фізіотерапевта. Лікарі виявили: прогулянки верхи покращують травлення, кровообіг, позитивно вливають на дихальну систему та обмін речовин. Установлена навіть дуже цікава закономірність: частота серцевих скорочень у вершника, що проскакав навіть невелику відстань, досягає 170 ударів - так само, як у бігуна, що пробіг 5 кілометрів. При цьому не було жодного випадку змін у серцевому м'язі. Але найголовніше навіть не це. Коли дитина приходить на заняття, вона бачить перед собою не лікарню і людей у білих халатах, а манеж, доброзичливу тварину, інструктора... Реабілітація сприймається як процес навчання верховій їзді. І все це зменшує почуття тривоги, страху... Іпотерапія викликає у дитини мотивацію до активності, вона хоче відчути себе героєм на коні, отримати впевненість у власних силах. Не кажучи й про те, скільки позитивних емоцій викликає спілкування з конями. Адже для іпотерапії використовуються тварини, яких добре виїздили, з плавною ходою, спокійним характером. Як розповідають в Харківському центрі іпо терапії «Кентавр», під час лікувальної їзди тут не використовують жодних засобів, що асоціюються з інвалідністю. По завершенні курсу реабілітації дитина має вміти самостійно сідати на коня, тримати рівновагу не менше 15 хвилин, виконувати найпростіші вправи на спині у тварини, вміти керувати конем. Щоправда, є і протипоказання у застосуванні іпотерапії, до них належать гострі захворювання внутрішніх органів, злоякісні захворювання, декомпенсація серцевої діяльності.

Танець - веселий шлях до адаптації

Танець споконвіку допомагає спілкуванню людей і є унікальною - універсальною мовою, що передається через наше тіло і рухи.

В свою чергу тіло напряму пов'язане з мозком, люди мають внутрішню здатність змінювати свої думки і поведінку на нейронному рівні, що допомагає покращити психічне та фізичне здоров'я. І ми хочемо їм допомогти у налагодженні цього надважливого трьохрівневого зв'язку Мозок - Тіло - Поведінка (Brain-BodyBehaviour). При будові цих ланок - є важливим базисом становлення для кожної людини, але ми б хотіли зосередити нашу увагу на людях з аутичним спектром розладу. Осіб з аутизмом традиційно сприймають як стереотипних. Вони схоплюють реальність вибірково, не ув'язують її деталі у загальну картину, сприймають довкілля як незрозуміле і загрозливе. Для того, щоб уберегтися від руйнівної сили довкілля, діти з аутизмом несвідомо починають захищати себе - заблоковують свої канали сприймання навколишнього світу. Це виявляється у таких проявах, як закривання руками очей, вух, прагненні сховатися, а також - у тілесній напрузі, створенні захисного панцирю, що призводить до нерівномірного тонусу, гіперфокусу уваги, блокуванню мовлення. Саме за таких симптомів і приходить на допомогу танцювальна терапія, яка є незамінною при розблокуванні та активації тіла через рух. Наприклад, танець чечітка, ще цей напрям називають степ, може бути корисним для дітей з особливостями розвитку у багатьох відношеннях.

Переваги чечітки включають:

- покращення серцево-судинної системи;

- розвиває міцність, гнучкість та координацію;

- відчути ''заземлення'' та здобуття гравітаційної упевненість;

- когнітивні здібності також посилюється;- розвиватися як розумову так і м'язова пам'ять;

- здобувається почуття ритму і орієнтація у часі.

Терапевти з танцювальної терапії допомагають дітям зосередитися на розумінні музики, її структурованих патернах та вмінні поєднуватись із ритмом. Важливо відзначити, що мета танцювальної терапії полягає у тому, щоб спочатку зрозуміти людину з аутизмом, об'єднатися з нею, а вже потім, допомогти їй налагодити комунікацію з зовнішнім світом. Це і є відправною точкою цього напрямку терапії. Психотерапевтичний танець сприяє:

• при будові базової довіри між терапевтом і дитиною;

• вмінню думати у патернах та запам'ятовувати послідовності;

• синхронізації обох півкулі головного мозку;

• розвитку мілкої та великої моторики / координації;

• зміцнення фізичної та ментальної стійкості;

• підвищення впевненості у собі, самосвідомості і самодисципліни;

• розвиток терпіння під час щоденних репетицій;

• поліпшення соціальних навиків;

• розширення художнього вираження кожної дитини;

Враховуючи усі вище наведені фактори, ми маємо можливість усвідомити, що танцювальна терапія являє собою надійний плацдарм для подальшого багатофункціонального розвитку та становлення людини. Досвід руху у спільному ритмі музики - об'єднує, запалює інтерес і спрагу до життя усіх хто приймає участь у цьому експериментальному дійстві. З повною впевненістю погоджуємось з Аристотелем та головно ідеєю, яка пронизує його філософію: "Життя - це рух!"